САЙТ МУЛЯР
Кладка перемичок.
Частина стіни, що перекриває віконний або дверний проріз, називається перемичкою.
Якщо сила тяжіння перекреттів передається на стіну безпосередньо над перерізом, застосовують несучі збірні залізобетонні перемички. Якщо такого навантаження немає, для перекриття отворів шириною менше 2м застосовують залізобетонні не несучі або рядові цегляні перемички у вигляді кладки на розчинах підвищеної міцності з арматурними стрижнями, які підтримують цеглини нижнього ряду.
Замість рядових іноді роблять клинчасті перемички, які служать в той же час архітектурними деталями фасаду. При прольотах до 3,5 – 4м зводять арочні перемички. Кладку такого типу використовують і для влаштування склепінних перекреттів (склепінь).
При кладці перемичок всі повздовжні і поперечні шви цілком заповнюють розчином, тому що така кладка працює не тільки на стиск, але і на вигін.
Рядові перемички викладають із добірної цілої цегли з дотриманням горизонтальності рядів і правил перевезення. Висота рядової перемички 4...6 рядів кладки, довжина на 50див більше ширини прорізу. Для кладки застосовують розчин марки не нижче 100.
Перемички викладають із опалубкою (мал. 1) з дощок 2 товщиною 40...50мм. По опалубці розстеляють шар розчину товщиною 20...30мм, у який потім втоплюють арматурні стрижні під нижній ряд цегли рядової перемички ( по одному сталевому стрижню, діаметром не менш 6мм на кожні 1/2 цегли товщини стіни, але не менш трьох стрижнів на перемичку, якщо по проекту не потрібно інше армування). Кінці стрижнів 3 пропускають за грані прорізу на 250мм (вони повинні закінчуватися гаком), тобто їх заанкеривают у кладці; стрижні періодичного профілю заанкеровувати не потрібно.
Рис. 1. Кладка рядової перемички:
а - загальний вид, б - схема опалубки на трубчастих кружалах;
1 - підтримуючі стійки; 2 - дощата опалубка, 3 - арматурні стрижні, 4 - шар розчину, 5 - кладка перемички, 6 - трубчасті кружала.
Кінці дощок опалубки обпираються на цегли, випущені із кладки; після зняття опалубки їх зрубують. Іноді кінці опалубки вставляють у борозни на укосах прорізів (після зняття опалубки борозни закладають цеглою). Якщо ширина прорізу більше 1,5м, - під опалубку підставляють стійки 1 (дошки поставлені на ребро).
Крім дощаної опалубки застосовують інвентарні трубчасті опори-кружала. Їх роблять із двох обрізків труб діаметром 48мм, вставлених у третій відрізок труби діаметром 60мм. При кладці труби кружала розсовують так, щоб кінці труби меншого діаметра заходили усередину борозен, залишених у кладці. На кожний проріз ставлять два кружала; їх можна застосовувати й у тому випадку, коли в прорізи вставлені віконні дверні блоки. При інших типах кружал блоки можна поставити тільки після зняття опалубки перемички.
Клинчаті і лучкові перемички (мал. 2, а, б) викладають із повнотілого керамічного або силікатної цегли з клиноподібними швами, товщина яких унизу перемички не менш 5мм, угорі не більш 25мм. До початку кладки перемички зводять стіну до рівня перемички, викладаючи одночасно опорну її частину 2 (п'яту) з підтесом цегли (шаблоном визначають напрям опорної площини 7, тобто кут її відхилення від вертикалі). Кладку ведуть поперечними рядами 3 по опалубці 4, підтримуваної кружалами. На опалубці розмічають ряди кладки з таким розрахунком, щоб число їх було непарним, враховуючи при цьому товщину шва. Центральну цеглину 8 у непарному центральному ряді називають замковим. Клинчаті й лучкові перемички викладають паралельно із двох сторін від п'яти до замка таким чином, щоб у замку вони заклинювалися центральною непарною цеглою. Напрямок швів контролюють шнуром, укріпленим у точці перетинання ліній сполучення опорних частин (п'ят). При прольотах більш 2м кладка клинчатих перемичок не допускається.
Рис. 2. Кладка перемичок:
а - клинчатої, б - аркової, в - лучковій;
1 - напрямок опорної площини, 2 - п'ята, 3 - ряди кладки, що утворюють перемичку, 4 - дощата опалубку, 5 - шнур, 6 – шаблон косинець, 7 - клини, 8 - центральна цегла.